ЮРИДИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ ЯК ЗАСІБ ПІЗНАННЯ ПРАВОВИХ ЯВИЩ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

ЗІНЧЕНКО Ольга Володимирівна

УДК 340.1;321.01

ЮРИДИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ ЯК ЗАСІБ ПІЗНАННЯ
ПРАВОВИХ ЯВИЩ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ТАРАХОНИЧ Тетяна Іванівна,
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Загальнотеоретична характеристика юридичних конструкцій
1.1 Поняття та особливості юридичних конструкцій .......................... 11
1.2 Види юридичних конструкцій ......................................................... 29
1.3 Функції юридичних конструкцій як складової механізму правового регулювання ..........................................................................
49
Висновки до Розділу 1 ............................................................................ 75

РОЗДІЛ 2. Юридичні конструкції як чинник юридичної (правотворчої) техніки
2.1 Місце і роль юридичних конструкцій як засобу юридичної техніки ......................................................................................................
79
2.2 Тенденції розвитку юридичних конструкцій ................................. 97
2.3 Практична значимість юридичних конструкцій як юридико-технічного засобу ....................................................................................
116
Висновки до Розділу 2 ............................................................................ 129

РОЗДІЛ 3. Юридичні конструкції як доктринальний засіб теорії права
3.1 Юридичні конструкції як форма відображення об’єктивної дійсності ...................................................................................................
134
3.2 Юридичні конструкції як метод пізнання права ............................ 156
3.3 Соціальна цінність юридичних конструкцій .................................. 176
Висновки до Розділу 3 ............................................................................ 188

ВИСНОВКИ ........................................................................................... 194

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................... 199

ВСТУП

Актуальність теми. Реалії сьогодення вимагають системно-структурного оновлення українського законодавства, ширше використовується зарубіжний досвід, загальний процес правотворення й застосування норм права у цілому здійснюється на оновлених принципах і підходах, у його основу покладено осучаснені правові переконання, паритетні уявлення й ідейні положення, котрі, у результаті, призводять до виникнення нових юридичних термінів та до збагачення правового простору вдосконаленими, закономірними часу, юридичними конструкціями.
Юридична конструкція, слугуючи засобом юридичної техніки, сприяє певній логічній побудові нормативного матеріалу, суттєво впливає на процес пізнання правових явищ. Юридична конструкція забезпечує всебічне висвітлення змісту норм права, допомагає уникнути прогалин в розумінні правової норми, а також юридично грамотно, раціонально вирішити проблемні питання у рамках правового поля.
Юридична конструкція є результатом процесу моделювання, сутність котрого полягає у типовій регламентації відповідних явищ. Типізація, уніфікація правових засобів забезпечує зведення значної кількості правових явищ (правових засобів, процесів) до обмеженої кількості вибраних типів. За своєю природою означена типізація правових засобів має пізнавальне значення для системи правових явищ, оскільки у такий спосіб відбувається втілення через юридичну конструкцію як засобу пізнання загального, типового в частковому, індивідуальному, у конкретних (уявних) образах, формах. При цьому однією з головних умов типізації – є з’ясування базових критеріїв класифікації досліджуваного правового явища.
За таких умов юридичні конструкції повинні відігравати свою визначальну функцію як важливий засіб пізнання, реалізації й удосконалення права. Означене становище викликає необхідність удосконалення юридичних конструкцій, способів викладу правових норм тощо.
Питання щодо належного застосування юридичних конструкцій завжди цікавило теоретиків права. Враховуючи множинність застосування юридичних конструкцій, починаючи від норми права до правового інституту, варто відзначити, що деякі аспекти зазначеної проблеми висвітлюються у наукових працях учених-правознавців у загальнотеоретичній та галузевій площинах, у контексті пізнання юридичних явищ. Так, певні особливості характеристики юридичних конструкцій розглядаються в працях вітчизняних та зарубіжних філософів, правознавців-соціологів, спеціалістів з теорії держави і права, а також представників галузевих юридичних наук. Слід відзначити, що науково-теоретичну та джерельну основу даного дослідження складають наукові роботи вітчизняних учених, таких як: В. П. Горбатенко, О. Б. Горова, Ж. О. Дзейко, Т. О. Дідич, А. О. Дутко, О. В. Зайчук, М. С. Кельман, О. Л. Копиленко, О. Г. Мурашин, Н. М. Оніщенко, А. О. Осауленко, Н. М. Пархоменко, Л. І. Пригара, В. І. Риндюк, Т. І. Тарахонич, Ю. С. Шемшученко, Г. Г. Шмельова, О. І. Ющик та інших.
Крім того, проблематиці використання юридичних конструкцій приділяється увага у наукових роботах зарубіжних учених, таких як: С. С. Алексєєв, В. К. Бабаєв, В. М. Баранов, О. В. Венедиктов, О. М. Вінавер, Д. В. Вінницький, Ю. В. Грачова, М. Л. Давидова, Т. О. Доценко, А. В. Іванчин, Р. Ієрінг, О. С. Іоффе, Ж. Карбоньє, В. М. Карташов, Т. В. Кашаніна, Д. А. Керімов, М. М. Коркунов, О. М. Костюков, О. О. Красавчиков, Л. Л. Кругликов, Р. Д. Лукич, Ю. Л. Марєєв, А. В. Майфат, Г. І. Муромцев, С. А. Муромцев, А. М. Нашиц, К. К. Панько, Д. Є. Пономарьов, О. І. Рарог, О. Є. Спиридонова, Ю. М. Талан, М. М. Тарасов, Ю. О. Тихомиров, О. О. Ушаков, В. Н. Хропанюк, В. В. Чевичєлов, О. Шпенглер, В. О. Штофф, О. Ф. Черданцев, І. Л. Честнов, М. К. Юков.
За останні роки в Україні захищено ряд дисертацій, присвячених проблематиці юридичних конструкцій, а саме: дослідженню нормативної конструкції в контексті юридичної відповідальності присвячена робота А. О. Осауленка «Нормативна конструкція ретроспективної відповідальності у публічному праві сучасної України» (2007 р.); дослідженню підґрунтя юридичної конструкції в податковому праві присвячена робота І. І. Бабіна «Юридична конструкція податку» (2007 р.); застосуванню юридичних конструкцій у контексті законотворчої практики присвячена робота А. О. Дутко «Юридичні конструкції та їх використання в законотворчій практиці України» (2010 р.) тощо.
При цьому слід констатувати, що дослідження перспектив розвитку юридичних конструкцій, котре започатковане в юридичній науці, змістовно ще тільки розпочинає своє поширення, а тому потребує комплексного теоретичного вивчення та одночасно формування методологічних засад його розробки в якості засобу пізнання правових явищ, що і зумовлює актуальність теми дослідження.
Таким чином, необхідним убачається узагальнення і систематизація на новому аналітичному рівні всіх наявних наукових здобутків, та визначення перспектив теоретичного і практичного застосування отриманих результатів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах планових тем, які проводяться відділом теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, зокрема: «Юридична відповідальність: проблеми теорії і практики» (номер державної реєстрації 0108U001826) та «Проблеми праворозуміння та реалізація права в умовах демократичного розвитку» (номер державної реєстрації 0110U003731).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є з’ясування сутності і змісту юридичних конструкцій та виявлення їх потенційних можливостей як засобу пізнання правових явищ.
Досягнення вказаної мети зумовило необхідність вирішення таких основних задач:
- здійснити загальнотеоретичну характеристику юридичних конструкцій;
- розкрити поняття та особливості юридичних конструкцій;
- виокремити види юридичних конструкцій;
- охарактеризувати функції юридичних конструкцій як складової механізму правового регулювання;
- проаналізувати особливості юридичних конструкцій як чинника юридичної (правотворчої) техніки, визначивши їх місце і роль як засобу юридичної техніки;
- виявити тенденції розвитку юридичних конструкцій;
- визначити практичну значимість юридичних конструкцій як юридико-технічного засобу;
- висвітлити юридичні конструкції як доктринальний засіб теорії права;
- розкрити юридичні конструкції як форму відображення об’єктивної дійсності;
- виокремити юридичні конструкції в якості методу пізнання права;
- виявити соціальну цінність юридичних конструкцій у процесі пізнання правових явищ.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з пізнанням правових явищ за допомогою юридичних засобів.
Предметом дослідження є юридичні конструкції як засіб пізнання правових явищ.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів з урахуванням підходів та принципів наукового пізнання, котрі забезпечили об’єктивний аналіз предмету дослідження. Відповідно до специфіки теми, мети і задач дослідження у роботі застосовувався ряд методів. Діалектичний метод пізнання сприяв у дослідженні закономірностей розвитку юридичних конструкцій як правового феномену та засобу пізнання правових явищ. Використання загальнонаукових методів дослідження, зокрема, методу аналізу та синтезу надало змогу проаналізувати юридичну конструкцію як феномен, та синтезувати юридичну конструкцію в цілісності, єдності та взаємозв’язку її складових частин, маючи на меті визначити її цінність в якості засобу пізнання правових явищ дійсності. Метод юридичного конструювання дозволив визначити юридичну конструкцію як засіб пізнання права, що розроблений на доктринальному рівні існування права та конструювання його ідеальної структури. Використання формально-логічного методу дослідження дозволило визначити правові поняття й категорії, та здійснити класифікацію видів юридичної конструкції. Метод системного аналізу надав можливість освоїти юридичну конструкцію як системне утворення, що складається з окремих взаємопов’язаних елементів, зв’язок між котрими обумовлює місце і роль кожного елементу в цій системі. Формально-догматичний метод допоміг проаналізувати і дослідити юридичну конструкцію в її практичному, прикладному значенні. Порівняльно-правовий метод дозволив здійснити належну оцінку юридичної конструкції, як засобу пізнання правових явищ, шляхом виявлення спектру її відмінностей від інших засобів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним науковим дослідженням юридичної конструкції як засобу пізнання правових явищ, у ході якого сформульовано ряд нових теоретичних висновків та узагальнень.
Внесок здобувача визначається основними результатами дослідження, зокрема:
вперше:
запропоновано авторське визначення поняття юридичної конструкції як засобу пізнання правових явищ, під яким розуміють логіко-теоретичну модель системно-структурного розташування правового матеріалу, котра забезпечує внутрішню єдність змісту правового явища та об’єктивне елементно-структурне відображення його сутності;
сформовано та обґрунтовано авторське бачення поняття функцій юридичної конструкції, під якими розуміють напрями її впливу на суспільні - відносини, котрі виявляють і відображають іманентну динаміку функціонування означених відносин як явищ об’єктивної дійсності;
виокремлено та охарактеризовано особливості окремих видів функцій юридичної конструкції як засобу пізнання правових явищ: утилітарно-прагматичної; логічно-інформативної; ідентифікаційної; абстрактно-фіксуючої; інноваційної;
удосконалено:
сутнісну характеристику юридичних конструкцій з точки зору комплексного підходу, що надає можливість розглядати їх в якості особливих структурно-організаційних та структурно-функціональних форм-засобів, за допомогою яких урегульовуються певні суспільні відносини шляхом втілення загального та типового в частковому, індивідуальному через конкретні (уявні) образи та форми в межах правового поля;
класифікацію видів юридичних конструкцій як засобів пізнання юридичних явищ та запропоновано легітимаційний та трансситуаційний (трансферабельний) види юридичних конструкцій;
положення щодо юридичної конструкції як правової категорії, яку слід розглядати як комплексне, теоретико-правове явище, що ґрунтується на логічних аспектах дослідження, відкриває можливості переходу до раціонального вивчення суспільних відносин, та їх врегулювання правовими засобами;
набули подальшого розвитку положення щодо:
- особливостей юридичних конструкцій як елементно-структурного та системно-структурного відображення змісту правового явища;
- характеристики юридичних конструкцій як способу системної організації правових явищ у механізмі правового регулювання;
- методологічного значення юридичної конструкції, яка може слугувати конкретно-юридичним методом пізнання; засобом конструювання, моделювання ідеальної структури права; засобом тлумачення права; засобом пізнання правових явищ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що у дисертації формулюються та обґрунтовуються висновки та положення, що сприятимуть подальшому розвитку теорії юридичних конструкцій як засобів пізнання правових явищ, та слугувати поглибленню концептуальних засад дослідження багатофункціональності юридичних конструкцій. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані:
- у науково-дослідній сфері – у процесі подальших наукових досліджень проблемних питань юридичних конструкцій як засобів пізнання юридичних явищ;
- у правотворчій сфері – у практичній діяльності правотворчих та правозастосовних суб’єктів, крім того, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні чинних законодавчих і нормативно-правових актів;
- у навчальному процесі – зокрема при викладанні курсу теорії держави і права у вищих юридичних закладах; при написанні підручників, навчальних посібників, довідкової та методичної літератури, монографії із зазначеної проблематики.
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана та обговорена на засіданні відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Основні положення дисертації доповідалися на всеукраїнських та міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні» (м. Алушта, 29 квітня – 01 травня 2010 р.; тези опубліковано); «Сучасні проблеми правової системи України» (м. Київ, 28 жовтня 2010 р.; тези опубліковано); «Юридична відповідальність: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 03 червня 2010 р.; тези опубліковано); ІV Наукові читання присвячені пам’яті В. М. Корецького (м. Київ, 18 лютого 2011 р.; тези опубліковано); «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 31 березня 2011 р.; тези опубліковано); «Праворозуміння та правореалізація: від теорії до практики» (м. Київ, 07 червня, 2011 р.; тези опубліковано); «Сучасні проблеми правової системи України» (м. Київ, 24 листопада 2011 р.; тези опубліковано); «Основоположні принципи права як його ціннісні виміри» (м. Київ, 21 червня, 2012 р.; тези опубліковано).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в 14 наукових працях, 6 з яких опубліковані у фахових виданнях України та 8 – у збірниках наукових праць, матеріалах та тезах конференцій.
Структура дисертації. Структура дисертації обумовлена метою та задачами дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, які поділені на дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел.
Загальний обсяг дисертації становить 219 сторінок, у тому числі список використаної літератури – на 21 сторінці (218 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВОК

У процесі дисертаційного дослідження здійснено комплексний аналіз юридичних конструкцій як засобу пізнання правових явищ. Вплив юридичних конструкцій на процес пізнання правових явищ відбувається у цілому завдяки особливій здатності юридичних конструкцій слугувати в якості засобу пізнання цих явищ. Науковий і практичний потенціал юридичної конструкції розкривається через: існуючі види юридичних конструкцій; функції, котрі виконують юридичні конструкції як складова механізму правового регулювання; здатність юридичних конструкцій виступати чинником юридичної (правотворчої) техніки; цінність юридичних конструкцій як юридико-технічного засобу; можливість слугувати формою відображення об’єктивної дійсності; методологічне значення юридичної конструкції та, як наслідок, - можливість виступати в якості спеціально-юридичного методу пізнання права; соціальну значимість юридичних конструкцій. Зважаючи на певні закономірності та особливості юридичної конструкції як засобу пізнання правових явищ, у ході дослідження здобуті такі результати та теоретичні узагальнення:
1. Юридична конструкція, слугуючи засобом пізнання правових явищ, розкривається як комплексна категорія, котра опосередковує правом різноманітні суспільні явища, що вимагають правової регламентації. Сутнісна характеристика юридичних конструкцій як засобів пізнання правих явищ полягає в тому, що це особливі структурно-організаційні та структурно-функціональні форми-засоби, за допомогою яких врегульовуються певні суспільні відносини шляхом втілення загального та типового в частковому, індивідуальному через конкретні (уявні) образи та форми в межах правового поля.
2. Юридичну конструкцію як правову категорію слід розглядати як комплексне, теоретико-правове явище, що ґрунтується на логічних аспектах дослідження, відкриває можливості переходу до раціонального вивчення суспільних відносин, та їх урегулювання правовими засобами.
У результаті пропонується авторське визначення поняття юридичної конструкції як засобу пізнання правових явищ, під яким розуміють логіко-
теоретичну модель системно-структурного розташування правового матеріалу, котра забезпечує внутрішню єдність змісту правового явища та об’єктивне елементно-структурне відображення його сутності.
3. Види юридичних конструкцій характеризують правову категорію «юридична конструкція» як засіб пізнання правових явищ та знаходять свій вияв: за сферою дії: загально-правові та галузеві; за галузями права: конституційні, цивільні, податкові та інших галузей права; у залежності від поділу системи права: приватно-правові і публічно-правові; у залежності від призначення галузей права у правовому регулюванні: матеріально-правові та процесуально-правові; за походженням: національні, рецепійовані, імплементовані, уніфіковані; за галузевою належністю: власні (галузеві) та запозичені з іншої галузі; за часом існування і ступенем поширення: традиційні, інноваційні, експериментальні; за джерелами права: закріплені в нормативно-правових актах, актах судової правотворчості, нормативних договорах і правових звичаях; за способом закріплення: текстуальні і смислові; за функціональним спрямуванням і формою існування: нормативні (техніко-юридичні, юридико-технічні) та теоретичні (теоретико-юридичні); за методом правового регулювання: імперативні і диспозитивні; за соціальним спрямуванням: регулятивні та охоронні; за взаємодією елементів: статичні й динамічні тощо.
Запропоновано легітимаційний та трансситуаційний (трансферабельний) види юридичних конструкцій як засобів пізнання правових явищ.
4. Функції юридичних конструкцій, відображаючи їх потенційне призначення, практичне спрямування та мету у механізмі правового регулювання, характеризують їх як засіб, котрий забезпечує роботу нормативної основи механізму правового регулювання. Нарівні з існуючими функціями, юридичні конструкції як засіб пізнання правих явищ, виконують утилітарно-прагматичну, інформативно-логічну, ідентифікаційну, абстрактно-фіксуючу та інноваційну функції.
Функції юридичної конструкції - це напрями її впливу на суспільні відносини, котрі виявляють і відображають іманентну динаміку функціонування означених відносин як явищ об’єктивної дійсності.
Значення юридичних конструкцій розкривається через їх здатність забезпечити функціонування «нормативної основи» механізму правового регулювання. Виокремлюючи механізм правового регулювання суто як модель, останній убачається як система елементів, що організована за певними правилами: норми права, юридичні факти, правовідносини тощо. Юридичні конструкції слугують способом системної організації правових явищ у механізмі правового регулювання, котрий, як система взаємодіючих між собою елементів, збирає воєдино всі явища правової дійсності – засоби, способи, форми та забезпечує регулювання суспільних відносин, тобто є динамічною частиною правової системи.
5. Юридична конструкція як чинник юридичної (правотворчої) техніки дозволяє з’ясувати її місце та роль як засобу юридичної техніки, та оцінити з позиції практичного застосування як певну логіко-теоретичну схему, котра наповнена нормативним змістом, і побудована на основі законів правової логіки.
6. Тенденції розвитку юридичних конструкцій полягають у тому, що юридичні конструкції повинні бути засобом забезпечення прав і свобод людини і громадянина у суспільстві; юридичні конструкції зобов’язані задовольняти правові вимоги соціального середовища, в якому вони функціонують; передбачати сутнісний зміст права і законодавства, та обов’язково враховувати рівень розвитку правової системи; в юридичних конструкціях мають бути дотримані принципи пропорційності й правильного співвідношення між дозволами, заборонами і зобов’язаннями, та досягнуто повної правової узгодженості між ними тощо.
7. Практична значимість юридичних конструкцій як юридико-технічного засобу проявляється в тому, що вони знаходять своє повноцінне застосування в усіх галузях права та на всіх рівнях правової системи. Практична значимість юридичних конструкцій як юридико-технічного засобу, насамперед, полягає у тому, що вона є важливою ланкою у вияві усіх видів юридичної діяльності.
8. Родове поняття «юридична конструкція» як комплексна категорія теорії права розкриває свої особливості як елементно-структурне та системно-структурне відображення змісту правового явища. Юридичні конструкції, з точки зору технології їх виникнення (створення, розробки), вбачаються як результат певної спланованої діяльності, в основі котрої чітко простежується проектно-конструкторський характер, тому вони можуть розглядатися як модифікований, штучний продукт. Функціональне спрямування та практичне значення означеного феномену вирізняється чіткою взаємозалежністю між метою його створення, функціональною дієвістю та доцільністю практичного впровадження. При цьому специфіка внутрішньої елементно-структурної та системно-структурної будови юридичної конструкції характеризує та розкриває її як певну складну єдність елементів, котрими зазвичай виступають суб’єктивне право, суб’єктивний обов’язок, юридичні факти, суб’єкти й об’єкти правовідносин.
9. Юридичні конструкції є максимально наближеною формою відображення об’єктивної дійсності, процес створення яких полягає в необхідності віднайти універсальну і водночас якісно повноцінну модель відтворення у нормі права явищ зовнішнього світу.
10. Виходячи з потенціальних можливостей юридичних конструкцій як засобу пізнання права, їх методологічне значення полягає в здатності слугувати: по-перше, конкретно-юридичним методом пізнання права; по-друге, засобом конструювання, моделювання ідеальної структури права; по-третє, засобом тлумачення права; по-четверте, засобом пізнання правових явищ.
11. Юридичні конструкції виступають в якості основних цінностей права та першоджерела правової культури. Нарівні з цим: соціальна цінність юридичних конструкцій знаходить свій вияв у тому, що вони слугують чинником соціального прогресу; інструментальна цінність юридичних конструкцій полягає у тому, що вони є засобом для вирішення різноманітних завдань правового характеру, оскільки спроможні виступати як певний системно-організаційний механізм, що поєднує складові частини правового явища; власна цінність юридичних конструкцій як феномену та як категорії права полягає у тому, що вони, в силу своєї продуктивної природи, вносять особливий внутрішній зміст і порядок в оточуючу об’єктивну реальність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев М. И. Проблемы теории государства и права : [учебник] / М. И. Абдулаев, С. А. Комаров. – СПб. : Питер, 2003. – 576 с.
2. Актуальні проблеми теорії держави та права : навч. посібник / [Білозьоров Є. В., Гіда Є. О., Завальний А. М. та ін.] ; заг. ред. Є. О. Гіди. – К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2010. – 260 с.
3. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения / Алексеев С. С. – М. : Изд-во «НОРМА», 2001. – 752 с.
4. Алексеев С. С. Общая теория права / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1983. – 258 с.
5. Алексеев С. С. Общая теория права : [учебник] / Алексеев С. С. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 576 с.
6. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1981–1982. –
Т. 2. – 1982. – 360 с.
7. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Издательская группа НОРМА - ИНФРА, 1998. – 810 с.
8. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
9. Алексеев С. С. Право и правовая система / С. С. Алексеев // Известия высших учебных заведений: Правоведение. – 1980. – № 1. – С. 27–34.
10. Алексеев С. С. Право на пороге нового тысячелетия / С. С. Алексеев // Известия Уральского государственного университета. – 2000. – № 15: Проблемы образования, науки и культуры. – Вып. 8. – С. 5–14.
11. Алексеев С. С. Теория права: поиск новых подходов : [учеб. пособие] / Алексеев С. С. – Екатеринбург : Ин-т частного права, Уральское отделение Российской школы частного права, 2000. – 250 с.
12. Алексеев С. С. Уроки. Тяжкий путь России к праву / Алексеев С. С. – М. : Юрист, 1997. – 326 с.
13. Алексеев С. С. Юридические конструкции – ключевое звено права (в порядке постановки проблемы) / С. С. Алексеев // Цивилистические записки : межвузовский сб. науч. трудов. – М. : Статут, 2001. – 397 с.
14. Архипов С. И. Субъект права: теоретическое исследование / Архипов С. И. – СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 469 с.
15. Афанасьев В. Г. Системность и общество / Афанасьев В. Г. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
16. Бабаев В. К. Правовая система общества / В. К. Бабаев // Общая теория права / [под ред. В. К. Бабаева]. – Нижний Новгород : Нижегородская ВШ МВД РФ, 1993. – С. 85–111.
17. Баранов В. М. Классификация в российском законодательстве / В. М. Баранов, Е. В. Чуманов. – Нижний Новгород : Нижегородская академия МВД России, 2005. – 260 с.
18. Баранов В. М. Юридические конструкции: сценарий компьютерного урока / В. М. Баранов, Ю. Л. Мареев // Проблемы юридической техники : сб. статей / [под ред. В. М. Баранова]. – Нижний Новгород : Нижегородский исследовательский научно-прикладной центр «Юридическая техника», 2000. – С. 725–737.
19. Башмаков А. Законодательная техника и народное право / А. Башмаков // Журнал Министерства юстиции. – 1904. – № 2. – С. 174–183.
20. Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства / И. Бентам // Бентам И. Избранные сочинения. – СПб., 1867. – Т. 1. – 678 с.
21. Бентам И. О влиянии условий, времени и места на законодательство: (Фрагменты) / И. Бентам // Антология мировой политической мысли : в 5 т. М. : Мысль, 1997–1997. –
Т. 1. – 1997. – С. 561–563.
22. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 270 с.
23. Бобровник С. В. Правовий компроміс і правовий конфлікт як ціннісні виміри права / С. В. Бобровник // Альманах права. Основоположні принципи права як його ціннісні виміри : Наук.-практ. юрид. журнал. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2012. – Вип. 3. – С. 100–104.
24. Бобылев А. И. Современное толкование системы права и системы законодательства / А. И. Бобылев // Государство и право. – 1998. – № 2. – С. 22–27.
25. Богачова О. В. Законотворчий процес в Україні / Богачова О. В., Зайчук О. В., Копиленко О. Л. – К. : Реферат, 2006. – 424 с.
26. Боголюбов С. А. Стиль правовых актов / С. А. Боголюбов // Советское государство и право. – 1973. – № 10. – С. 101–105.
27. Братасюк М. Г. Ціннісний підхід до права в контексті сучасної правничої методології / М. Г. Братасюк // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 11. – C. 3–7.
28. Брауде И. Л. Вопросы законодательной техники / И. Л. Брауде // Советское государство и право. – 1957. – № 8. – С. 52–60.
29. Брауде И. Л. Очерки законодательной техники / Брауде И. Л. – М. : Мысль, 1958. – 125 с.
30. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты. Разработки системы категорий права / Васильев А. М. – М. : Наука, 1976. – 264 с.
31. Васильев А. С. Теория права и государства : учебник / Васильев А. С., Иванов В. В., Притченко Р. С. – Харьков : Одиссей, 2006. – 478 с.
32. Вахтомин Н. К. Генезис научного знания / Вахтомин Н. К. – М. : Наука, 1973. – 283 с.
33. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2007. – 992 с.
34. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. – 1736 с.
35. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность / Венедиктов А. В. – М.; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1948. – 839 с.
36. Винницкий Д. В. Юридическая конструкция элементов налогообложения в российском, налоговом праве / Д. В. Винницкий // Государство и право. – 2004. – № 9. – С. 54–63.
37. Владимиров В. Деякі теоретичні аспекти англосаксонської правової системи / В. Владимиров // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку : зб. наук. праць. Всеукр. наук.-практ. конф. / Київський ун-т права НАН України; [редкол.: Ю. С. Шемшученко, Ю. Л. Бошицький, О. В. Чернецька та ін.]. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2011. – С. 127–128.
38. Власов Ю. Л. Аналіз взаємних зв’язків реалізації права з регулятивною підсистемою правової системи / Ю. Л. Власов // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 27. – С. 44–50.
39. Власов Ю. Л. Проблеми тлумачення норм права / Власов Ю. Л. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 160 с.
40. Воеводин Л. Д. Юридическая техника в конституционном праве / Л. Д. Воеводин // Вестник МГУ. Серия 11: Право. – 1997. – № 3. – С. 3–29.
41. Воронов Г. Р. О многоаспектном подходе к праву в трудах Л. С. Явича / Г. Р. Воронов // Вопросы экономики и права. – Самара : Самарский гос. эконом. ун-т, 2011. – № 4. – С. 28–34.
42. Воротников А. А. Теоретические воззрения Н. М. Коркунова на право / А. А. Воротников // Правоведение. – 1996. – № 3. – С. 16–19.
43. Вступ до теорії правових систем / [за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2006. – 432 с.
44. Выготский Л. С. Собрание сочинений : в 6 т. / Выготский Л. С. – М. : Педагогика, 1982–1984. –
Т. 1: Исторический смысл психологического кризиса. Методологическое исследование. – 1982. – 488 с.
45. Гегель Г. Энциклопедия философских наук : в 3 т. / Г. Гегель. – М. : Мысль, 1975. –
Т. 1. – 1975. – 576 с.
46. Головина С. Ю. Понятийный аппарат трудового права / Головина С. Ю. – Екатеринбург : Изд-во УрГЮА, 1997. – 180 с.
47. Горова О. Б. Конституційні громадянські права людини в Україні і їх забезпечення міліцією (роль міжнародно-правових норм в цьому процесі) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / О. Б. Горова. – К., 2000. – 16 с.
48. Горский Д. П. Проблемы общей методологии науки и диалектической логики / Горский Д. П. – М. : Мысль, 1966. – 374 с.
49. Горшенёв В. М. Нетипичные нормативные предписания в праве / В. М. Горшенёв // Советское государство и право. – 1978. – № 3. – С. 117–118.
50. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози ; пер. с франц. В. А. Туманова. – М. : Прогресс, 1988. – 495 с.
51. Давыдова М. Л. Юридическая техника: проблемы теории и методологии / М. Л. Давыдова ; [гл. ред. А. В. Шестакова]. – Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2009. – 318 с.
52. Демидов А. И. Политология в вопросах и ответах / А. И. Демидов, А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1998. – 168 с.
53. Денисов Г. И. Юридическая техника: теория и практика / Г. И. Денисов // Журнал российского права. Издатель: Юридическое изд-во «Норма». – М. : Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ, 2005. – № 8. – С. 86–97.
54. Деревнин А. А. О понятии юридической конструкции / А. А. Деревнин // Академический юридический журнал. – 2004. – № 4. – С. 9–13.
55. Держава і право у світлі сучасної юридичної думки : зб. наук. праць на пошану академіка Ю. С. Шемшученка / [ред. кол. В. П. Горбатенко, І. О. Кресіна, В. П. Нагребельний та ін.]. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2010. – 456 с.
56. Дзейко Ж. О. Сучасний стан та тенденції розвитку законодавчої техніки в Україні: теоретичні аспекти / Ж. О. Дзейко // Вісник Львівського університету: Серія «Юридична». – Львів, 2006. – Вип. 42. – С. 27–34.
57. Дзейко Ж. О. Юридичні конструкції як засоби законодавчої техніки: поняття, значення та вимоги до їх створення / Ж. О. Дзейко // Українське право. – 2007. – № 1. – С. 17–29.
58. Дідич Т. О. Нормопроектування: питання теорії та методології : [монографія] / Дідич Т. О. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – 160 с.
59. Доценко Т. А. Сущность юридических конструкций / Т. А. Доценко // Проблемы юридической техники : сб. статей / [под ред. В. М. Баранова]. – Нижний Новгород : Нижегородский исследовательский научно-прикладной центр «Юридическая техника», 2000. – С. 316–323.
60. Дутко А. О. Юридичні конструкції та їх використання в законотворчій практиці України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / А. О. Дутко. – Львів, 2010. – 20 с.
61. Енгибарян Р. В. Теория государства и права : [учеб. пособие] / Р. В. Енгибарян, Ю. К. Краснов. – М. : Юристъ, 1999. – 272 с.
62. Енгибарян Р. В. Теория государства и права : [учеб. пособие] / Р. В. Енгибарян, Ю. К. Краснов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Норма, 2007. – 576 с.
63. Загальна теорія держави і права / [за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина]. – Харків : Право, 2002. – 432 с.
64. Загальна теорія держави і права : навч. посібник / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 317 с.
65. Зинковский С. Б. Право как явление культуры : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; История учений о праве и государстве» / С. Б. Зинковский. – М., 2006. – 21 с.
66. Иванов А. А. Теория государства и права : [учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. «Юриспруденция»] / А. А. Иванов ; [под. ред. В. П. Малахова]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2009. – 351 с.
67. Иванова В. Н. О системном подходе к пониманию правовых категорий «юридическая конструкция налога», «система налогообложения» и «налоговая система» / В. Н. Иванова // Законодательство и экономика. – 2004. – № 6. – С. 69–73.
68. Иванчин А. В. Уголовно-правовые конструкции и их роль в построении уголовного законодательства : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / А. В. Иванчин. – Ярославль, 2003. – 201 с.
69. Иеринг Р. Юридическая техника / Р. Иеринг ; [пер. с нем. Ф. С. Шендорфа]. – СПб. : Типо-литогр. А. Г. Розена, 1905. – 106 с.
70. Ильенков Э. В. Диалектическая логика: очерки истории и теории / Ильенков Э. В. – М. : Политиздат, 1984. – 320 с.
71. Иоффе О. С. О форме и содержании социалистического права / О. С. Иоффе // Вестник ЛГУ. – 1959. – № 11. – С. 80–85.
72. Иоффе О. С. Пределы осуществления субъективных гражданских прав / О. С. Иоффе, В. П. Грибанов // Советское государство и право. – 1964. – № 7. – С. 76–85.
73. Исаков В. Б. Фактический состав в механизме правового регулирования / Исаков В. Б. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1980. – 128 с.
74. Карбонье Ж. Юридическая социология / Ж. Карбонье. – М. : Прогресс, 1986. – 352 с.
75. Кашанина Т. В. Логика права как элемент юридической техники / Т. В. Кашанина // Журнал российского права. Издатель: Юридическое изд-во «Норма». – М. : Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ, 2008. – № 2 (134). – С. 25–35.
76. Кашанина Т. В. Юридическая техника : [учебник] / Кашанина Т. В. – М. : Эксмо, 2008. – 512 с.
77. Кельман М. С. Методологія формування юридичних понять і предмета правознавства / М. С. Кельман // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 4.– С. 3–12.
78. Керимов Д. А. Гегелевский метод восхождения от абстрактного к конкретному и процесс познания правовых явлений / Д. А. Керимов // Правоведение.– 1971. – № 2 – С. 7–17.
79. Кистяковский Б. А. Реальность объективного права / Б. А. Кистяковский // Социальные науки и право. Очерки по методологии и социальных наук и общей теории права. Философия и социология права. – СПб. : РХГИ, 1999. – С. 154–201.
80. Козюбра М. І. Тенденції розвитку джерел права України в контексті європейських правоінтеграційних процесів / М. І. Козюбра // Наукові записки: Юридичні науки. – К. : Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», – 2004. – Т. 26. – С. 3–9.
81. Комаров С. А. Общая теория государства и права / Комаров С. А. – СПб. : Питер, 2004. – 510 с.
82. Конституционное право : энциклопедический словарь / [отв. ред. С. А. Авакьян]. – М. : НОРМА, 2001. – 688 с.
83. Копиленко О. Л. Міжнародний досвід правового моделювання і його значення для гармонізації законодавства України в аспекті її інтеграції / О. Л. Копиленко, Г. О. Мурашин // Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом : зб. наук.-практ. матеріалів. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2005. – Вип. 4. – С. 5–9.
84. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов ; [состав., автор вступ. статьи и комментариев А. Н. Медушевский ; печ. по изд. : Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права ; 2-е изд. ; СПб., 1914]. – М. : РОССПЭН, 2010. – 519 с. – (Библиотека отечественной общественной мысли с древнейших времен до начала XX века.).
85. Коркунов Н. М. Сборник статей 1877–1897. Общие вопросы права. – История права. – Государственное право. – Международное право / Коркунов Н. М. – С.-Петербург : Издание Юридического Книжного Магазина Н. К. Мартынова, 1898, – 567 с.
86. Костюков А. Н. Конструкции в праве: подходы к определению и классификации / А. Н. Костюков // Вестник Омского государственного университета. – 2002. – № 3. – С. 123–126.
87. Красавчиков О. А. Советская наука гражданского права (понятие, предмет, состав и система) / О. А. Красавчиков // Ученые труды. Серия «Гражданское право». – Свердловск : Свердловский юрид. ин-т, 1961. – Т. 6. – С. 108–133.
88. Краткий политический словарь / [под ред. А. О. Добронравова, П. В. Рождественского, В. Н. Флексера]. – [3-е изд., доп. и перераб.]. – М. : Полииздат, 1971. – 295 с.
89. Кругликов Л. Л. Юридические конструкции и символы в уголовном праве / Л. Л. Кругликов, О. Е. Спиридонова. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2005. – 336 с.
90. Крусс В. И. Юридическая техника – юридическая герменевтика – конституционный порядок / В. И. Крусс // Проблемы юридической техники : сб. статей / [под ред. В. М. Баранова]. – Нижний Новгород : Нижполиграф, 2000. – С. 80–88.
91. Лазарев В. В. Пробелы в праве и способы их устранения / Лазарев В. В. – М. : Юрид. лит., 1974. – 184 с.
92. Латыев А. Н. Недвижимость как объект вещных прав / А. Н. Латыев // Гражданин и право. – М. : ООО «Новая правовая культура», 2003. – № 6. – С. 56–61.
93. Ленин В. И. Полное собрание сочинений : в 55 т. / Ленин В. И. – [5-ое изд.]. – М. : Изд-во полит. лит., 1973–1973. –
Т. 29. – 1973. – 783 с.
94. Лисюткин А. Б. Юридическая техника и правовые ошибки / А. Б. Лисюткин // Государство и право. – 2001. – № 11. – С. 22–28.
95. Локк Джон. Два трактата правления / Дж. Локк // Локк Джон. Сочинения : в 3 т. – М. : Мысль, 1985–1988. –
Т. 3. – 1988. – С. 137–405.
96. Лукашева Е. А. Социалистическое правосознание и законность / Лукашева Е. А. – М. : Юрид. лит., 1973. – 344 с.
97. Лукич Р. Д. Методология права / Р. Д. Лукич ; [под ред. Д. А. Керимова]. – М. : Прогресс, 1981. – 304 с.
98. Лызлов Д. Н. Юридическая техника : [учеб. пособие] / Д. Н. Лызлов, В. Ю. Картухин. – М. : Изд-во «Ось-89», 2009. – 176 с.
99. Майфат А. В. Гражданско-правовые конструкции инвестирования / Майфат А. В. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 312 с.
100. Мамардашвили М. К. Введение в философию / М. К. Мамардашвили // Мой опыт нетипичен. Сборник статей и выступлений. – СПб. : Азбука, 2000. – С. 31–218. – (Academia).
101. Мамардашвили М. К. Лекции по античной философии / Мамардашвили М. К. – М. : Аграф, 2002. – 320 с.
102. Маршакова Н. Н. Классификация в российском уголовном законодательстве (теоретико-прикладной анализ) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология» / Н. Н. Маршакова. – Нижний Новгород, 2006. – 30 с.
103. Матросов А. Н. О понятии юридической техники / А. Н. Матросов // Материалы научной конференции правоведов : сб. науч. работ Новосибирского факультета по итогам научно-исследовательской работы / [редкол. : Воробьев М. К., Козицин Я. М. и др.]. – Новосибирск : Свердловский юридический институт, 1969. – С. 77–82.
104. Медная Ю. В. Поднормативное правовое регулирование общественных отношений : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Медная Ю. В. – Саратов, 2008. – 198 с.
105. Моделирование как метод научного исследования (гносеологический анализ) / [Б. А. Глинский, Б. С. Грязнов, Б. С. Дынин, Е. П. Никитин]. – М. : Изд-во МГУ, 1965. – 248 с.
106. Морозова Л. А. Юридическая техника (обзор материалов научно-методического семинара) / Л. А. Морозова // Государство и право. – 2000. – № 11. – С. 109–110.
107. Муромцев С. А. Определение и основное разделение права / Муромцев С. А. – СПб. : Издательский Дом С.-Пб. гос. ун-та, Изд-во юрид. фак-та СПбГУ, 2004. – 224 с.
108. Муромцев Г. И. Юридическая техника (некоторые теоретические аспекты) / Г. И. Муромцев // Известия высших учебных заведений: Правоведение. – 2000. – № 1. – С. 9–20.
109. Мухаев Р. Т. Теория государства и права : [учебник для вузов] / Мухаев Р. Т. – М. : Изд-во «ПРИОР», 2001. – 464 с.
110. Мухтарова А. К. Правотворчество в социалистическом обществе. Содержание и оформление : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / А. К. Мухтарова. – Алма-Ата, 1978. – 16 с.
111. Назаренко Г. В. Теория государства и права : [учеб. пособие] / Назаренко Г. В. – М. : Ось-89, 1998. – 176 с. – (Библиотека «Истоки»).
112. Нашиц А. М. Правотворчество. Теория и законодательная техника / А. М. Нашиц ; [пер. с рум. ; под ред. Д. А. Керимова и др.]. – М. : Изд-во «ПРОГРЕСС», 1974. – 256 с.
113. Недбайло П. Е. Введение в общую теорию государства и права (Предмет, система и функции науки) / Недбайло П. Е. – К. : Вища школа, 1971. – 160 с.
114. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства / Нерсесянц В. С. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – 552 с.
115. Новиков К. А. О каузе в сделках и обязательствах / К. А. Новиков // Правоведение. – 2002. – № 6 (245). – С. 81–94.
116. Общая теория права и государства. Академический курс : в 2 т. / [Борисов В. В., Гранат Н. Л., Гревцов Ю. И. и др.] ; под ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998–1998. –
Т. 2: Теория права. – 1998. – 640 с.
117. Общая теория права и государства. Академический курс : в 3 т. / [отв. ред. М. Н. Марченко]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2001–2002. –
Т. 3. – 2002. – 528 с.
118. Ольшанский А. Г. Проблемы формализации правовых норм / А. Г. Ольшанский // Советское государство и право. – 1974. – № 2. – С. 4–6.
119. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії / Оніщенко Н. М. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 132 с.
120. Осауленко А. О. Особливості нормативно-правової конструкції юридичної відповідальності / А. О. Осауленко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2005. – № 2. – С. 79–85.
121. Панько К. К. Юридические конструкции как категории внутренней формы (структуры) уголовного права / К. К. Панько // Право и политика. – 2005. – № 3. – С. 19–28.
122. Пархоменко Н. М. Джерела права: проблеми теорії та методології / Пархоменко Н. М. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2008. – 336 с.
123. Пиголкин А. С. Теоретические проблемы правотворческой деятельности в СССР : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права» / А. С. Пиголкин. – М., 1972. – 39 с.
124. Підопригора О. А. Основи римського приватного права : [підручник для студ. юрид. вузів та фак-тів] / Підопригора О. А. – К. : Вентурі, 1997. – 336 с.
125. Поляков А. В. Общая теория права: Феноменолого-коммуникативный подход / Поляков А. В. – СПб. : Издательский дом Санкт-Петербургского ун-та, 2003. – 720 с.
126. Пономарев Д. Е. Генезис и структура юридических конструкций: подходы к пониманию / Д. Е. Пономарев // Академический юридический журнал. – 2005. – № 2. – С. 4–8.
127. Пономарев Д. Е. Генезис и сущность юридической конструкции : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / Д. Е. Пономарев. – Екатеринбург, 2005. – 23 с.
128. Пономарев Д. Е. Генезис и сущность юридической конструкции : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Пономарев Д. Е. – Екатеринбург, 2005. – 175 с.
129. Пономарев Д. Е. Юридические конструкции: становление понятия в отечественном правоведении / Д. Е. Пономарев // Российский юридический журнал. – 2004. – № 4. – С. 46–53.
130. Правові системи сучасності. Глобалізація. Демократизм. Розвиток / [Журавський В. С., Зайчук О. В., Копиленко Р. Л., Оніщенко Н. М.] ; за заг. ред. В. С. Журавського. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 296 с.
131. Пригара Л. І. Юридична техніка актів правозастосування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Л. І. Пригара. – К., 2008. – 21 с.
132. Пригара Л. І. Юридична техніка: поняття, структура, ознаки / Л. І. Пригара // Часопис Київського університету права. – 2004. – Вип. 2. – С. 26–31.
133. Проблемы общей теории права и государства : учебник для вузов / [Варламова Н. В., Лазарев В. В., Лапаева В. В. и др.] ; под общ. ред. В. С. Нерсесянца. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 2002. – 813 с.
134. Проблемы общей теории права : учебник для вузов / [под общ. ред. В. С. Нерсесянца]. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 832 с.
135. Проблемы теории государства и права / [под ред. М. Н. Марченко]. – М. : Проспект, 2001. – 760 с.
136. Проблемы теории государства и права : учебник / [под ред. С. С. Алексеева]. – М. : Юрид. лит., 1987. – 448 с.
137. Прозоров В. Ф. Качество и эффективность хозяйственного законодательства в условиях рынка / Прозоров В. Ф. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 с.
138. Протасов В. Н. Теория права и государства: Проблемы теории права и государства / Протасов В. Н. – [2-е изд.]. – М. : Новый Юрист, 2001. – 240 с.
139. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : [навч. посібник] / Рабінович П. М. – [5-е вид., зі змін.]. – К. : Атіка, 2001. – 176 с.
140. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : [посібник для студ. спец. «Правознавство»] / Рабінович П. М. – [2-е вид., зі змін. й доп.]. – К. : Б. в., 1994. – 236 с.
141. Радбрух Г. Философия права / Г. Радбрух. – М. : Междунар. отношения, 2004. – 240 с.
142. Радько Т. Н. Категория «функция права в юридической науке» / Т. Н. Радько, В. А. Толстик // Теория государства и права : Хрестоматия. – М. : Интерстиль, 1998. – С. 410–414.
143. Рарог А. И. Законодательная техника как средство ограничения судейского усмотрения / А. И. Рарог, Ю. В. Грачева // Государство и право. – 2002. – № 11. – С. 93–100.
144. Рассказов Л. П. Теория государства и права : [учебник для вузов] / Рассказов Л. П. – М. : Риор, 2008. – 463 с. – (Высшее образование).
145. Решетник И. А. Юридическая конструкция лизинга / И. А. Решетник // Российская юстиция. – 1997. – № 12. – С. 15–17.
146. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре / Г. Риккерт // Науки о природе и науки о культуре. – М. : Республика, 1998. – С. 44–129.
147. Риндюк В. І. До питання визначення поняття і видів юридичної техніки / В. І. Риндюк // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 27. – С. 71–78.
148. Российская юридическая энциклопедия / [гл. ред. А. Я. Сухарев]. – М. : Издательский дом ИНФРА-М, 1999. – 1110 с.
149. Сапун В. А. Теория правовых средств и механизм реализации права : [науч. издание] / Сапун В. А. – СПб. : Санкт-Петербургский гуманитарный ун-т профсоюзов, 2002. – 156 с.
150. Скакун О. Ф. Теория государства и права / Скакун О. Ф. – Харьков : Консум, 2000. – 704 с.
151. Смолянский М. Б. Теория государства и права : [учеб. пособие] / М. Б. Смолянский, Л. Ю. Колюшкина. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К»; Ростов-на-Дону : Наука-Прогресс, 2008. – 288 с.
152. Соколов Н. Я. Юридическая профессия: понятие, сущность, содержание / Н. Я. Соколов // Государство и право. – 2004. – № 9. – С. 22–30.
153. Сорокин В. В. К понятию правовой системы / В. В. Сорокин // Правоведение. – 2003. – № 2. – С. 4–14.
154. Соціологія : посібник для студ. вищих навч. закладів / [за ред. В. Г. Городяненка]. – К. : Видавничий центр «Академія», 1999. – 384 с. – (Гаудеамус).
155. Степанов Д. И. Вопросы методологии цивилистической доктрины / Д. И. Степанов // Актуальные проблемы гражданского права / [под. ред. О. Ю. Шилохвоста]. – М. : Изд-во «НОРМА», 2003. – Вып. 6. – С. 1-32.
156. Степин В. С. Философия науки и техники : учеб. пособие / Степин В. С., Горохов В. Г., Розов М. А. – М. : Гардарика, 1996. – 400 с.
157. Суслов В. А. Герменевтика права / В. А. Суслов // Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 4–12.
158. Сырых В. М. Законотворчество как вид социального прогнозирования / В. М. Сырых // Проблемы юридической техники. – Нижний Новгород : НГУ, 2000. – С. 45–53.
159. Сырых В. М. Логические основания общей теории права : в 2 т. / Сырых В. М. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Юрид. дДм «Юстицинформ», 2000–2004. –
Т. 1: Элементный состав. – 2000. – 528 с.
160. Сырых В. М. Метод правовой науки / Сырых В. М. – М. : Юрид. лит., 1980. – 176 с.
161. Талан Ю. М. Юридические конструкции в советском законодательстве / Ю. М. Талан // Развитие социальной деятельности Советского государства и права : межвузовский сб. науч. трудов. – Свердловск : Свердловский УрГУ, 1980. – С. 18–24.
162. Тарановский Ф. В. Энциклопедия права / Тарановский Ф. В. – СПб. : Лань, 2001. – 560 с.
163. Тарасов Н. Н. Методологические проблемы современного правоведения : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / Н. Н. Тарасов. – Екатеринбург, 2002. – 46 с.
164. Тарасов Н. Н. Методологические проблемы юридической науки : [науч. издание] / Тарасов Н. Н. – Екатеринбург : Изд-во гуманитарного ун-та, 2001. – 264 с.
165. Тарасов Н. Н. Юридические конструкции в праве и научном исследовании (методологические проблемы) / Н. Н. Тарасов // Российский юридический журнал. – 2000. – № 3. – С. 25–36.
166. Тарахонич Т. І. Змістовна характеристика правових засобів / Т. І. Тарахонич // Часопис Київського університету права. – 2011. – Вип. 2. – – С. 36–39.
167. Тарахонич Т. І. Правові засоби в контексті розуміння механізму правового регулювання / Т. І. Тарахонич // Наукові читання присвячені пам’яті В. М. Корецького : зб. наук. праць / [редкол.: Ю. С. Шемшученко, Ю. Л. Бошицький, О. В. Чернецька та ін.]. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2011. – С. 290–293.
168. Тарахонич Т. І. Соціальна цінність права / Т. І. Тарахонич // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні»], (м. Алушта (АРК), 29 квітня – 01 травня 2010 р.). – К : Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – С. 32–33.
169. Таций В. Я. Правовая наука Украины на рубеже ХХІ века: проблемы и перспективы / В. Я. Таций, А. В. Петришин // Глобализация, государство, право, ХХІ век. – М. : Городец, 2004. – С. 147–150.
170. Тенилова Т. В. Время в праве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Тенилова Т. В. – Нижний Новгород, 1999. – 210 с.
171. Теория государства и права : курс лекций / [под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько]. – М. : Юристъ, 2004. – 767 с.
172. Теория государства и права : курс лекций / [под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2005. – 768 с.
173. Теория государства и права : учебник для вузов / [под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова]. – [2-е изд., измен. и доп.]. – М. : Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА–ИНФРА-М), 2002. – 616 с.
174. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / [за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 688 с.
175. Тихомиров Ю. А. Действие закона / Тихомиров Ю. А. – М. : Известия, 1992. – 163 с.
176. Тихомиров Ю. А. Как применять закон : [практ. пособие] / Тихомиров Ю. А. – М. : Известия, 1993. – 61 с.
177. Тихомиров Ю. А. Юридическое проектирование: критерии и ошибки / Ю. А. Тихомиров // Журнал российского права. Издатель: Юридическое изд-во «Норма». – М. : Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ, 2008. – № 2 (134). – С. 3–9.
178. Трубецкой Е. Н. Лекции по энциклопедии права / Трубецкой Е. Н. – М. : Т-во А. И. Мамонтова, 1917. – 227 с.
179. Уёмов А. И. Логические основы метода моделирования / Уёмов А. И. – М. : Мысль, 1971. – 311 с.
180. Успенский Л. В. Очерки по юридической технике / Успе